Чи можна побудувати ідеальну систему освіти на основі найкращих рішень, які використовуються в інших країнах? Відповідь на це питання у своїй лекції 7 травня надав нашим студентам професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика педагогічного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, доктор гуманітарних наук в галузі педагогіки, професор Жешувського університету (Республіка Польща) Войцєх Валят.
Організатором онлайн-зустрічі виступила кафедра педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика педагогічного факультету ПНУ.
У лекції взяли участь студенти освітніх рівнів бакалавр, магістр, аспіранти та науково-педагогічні працівники різних структурних підрозділів нашого університету. Представила лектора завідувачка кафедри, кандидатка педагогічних наук, доцентка Любов Прокопів.
Учасники зустрічі мали можливість дізнатися цікаву та змістовну інформацію про системи освіти за кордоном, порівняти кращі практики, методи, форми, принципи навчання і виховання різних країн світу. Зокрема, проаналізовано системи освіти Фінляндії, Гонконгу, Сінгапуру, Японії, Південної Кореї, Швеції, Нової Зеландії, Нідерландів, Канади, Швейцарії, Австралії та Німеччини. Побудова ідеальної системи освіти є складним завданням, оскільки вона повинна враховувати унікальні потреби та контексти кожної країни.
Важливо враховувати відмінності в ресурсах, культурі, традиціях та цінностях кожної країни при впровадженні нових підходів у систему освіти. Проте вивчення та впровадження кращих практик з інших країн може значно полегшити цей процес.
На занятті професор Войцєх Валят представив «Системну модель компетентностей вчителя для школи майбутнього», яка включає в себе «школу індустріального суспільства», «школу інформаційного суспільства» та «школу майбутнього», а також виокремив компетенції вчителя у школі майбутнього, детально висвітлив особливості кожної із згаданих шкіл.
Варто зазначити, що заняття проводилось в межах вивчення окремих освітніх компонентів спеціальності «Освітні, педагогічні науки» другого (магістерського) і третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.
Тематика й зміст лекції, наукові й практичні кейси викликали зацікавленість аудиторії, про що свідчили як активні коментарі, так і низка запитань до професора.
